Iди... Маргарита Метелецкая

                Перевод с украинского:

       «Прошу тебя: непрерывно живи в Моей любви. Я не принуждаю тебя. Я никогда не заставляю, даже ради Моих подарков. Вы свободны. И вот – Я жду. Жду веками... Не кажется ли тебе, что Я жду тебя очень давно? Нет ни одной души, которая была бы подобна . Каждая душа вызывает у меня особую любовь.
       Я – Бог всех мгновений жизни, ведь Я – Душа твоей души. Когда недостаточно собственных чувств, возьми Мои. Ты и не представляешь, с каким уважением я обращаюсь к каждой душе: с уважением к её свободе.
       И так могло быть, что жизнь между Творцом и творением началась бы только в небе. Я пришел зажечь её уже на земле, чтобы разогрелась она быстрее. Ищи Божьей Любви, и пусть зажигается твоя. Я – единственный, Кто знает тебя. Радуйся близости твоего Бога. Жизнь тебе дана, чтобы любить Меня. Находишь ли ты в этом свою радость? Разве это не утешение во всех скорбях – любить Меня!.. А что же будет, когда ты Меня увидишь?!»
                (Габриэлла Босси, Дневник «Он и я»)

Иди, иди в Мои объятья, чадо!
Здесь – благостно! Здесь – выбирать не надо!
Нет меры, края нет моей Любви!
Довольно слёз, счастливою живи!

С терпеньем жду и милосердным буду –
Идёшь спастись, идёшь не на осуду.
Зови заблудших в Правоты Чертог,
Оповести: Всевышний – одинок…

Веками выкликает, Рай сулит вам
И молит приобщиться вас к молитвам,
Разрушить равнодушия заслон,
Безверья морок скинуть, словно сон, –

Чтоб свет Небесный в сердце не потух,
Царил чтоб в сердце – наконец-то! – Дух…

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2020/02/09/2925

       «Прошу тебе безперервно живи в Моїй любові. Я не примушує тебе. Я ніколи не змушую, навіть заради Моїх дарунків. Ви вільні. І ось – Я чекаю. Чекаю століттями... Чи не здається тобі, що Я чекаю на тебе дуже давно? Немає жодної душі, котра була би подібна до іншої. Кожна душа викликає в Мене особливу любов.
       Я – Бог усіх миттєвостей життя, адже Я – Душа твоєї душі. Коли недостатньо власних почуттів, візьми Мої. Ти і не уявляєш, з якою повагою Я звертаюся до кожної душі: з по     вагою до її свободи.
       І так могло бути, що життя між Творцем і створінням почалось би лише в небі. Я ж прийшов запалити її вже на землі, щоб розігрілась вона швидше. Шукай Божої Любові і нехай запалюється твоя. Я – Єдиний, Хто знає тебе. Радуйся близькості твого Бога. Життя тобі дане, щоб любити Мене. Чи знаходиш ти в цьому свою радість? Хіба це не втіха в усіх скорботах – любити Мене!.. А що ж буде, коли ти Мене побачиш?!»
                (Габріелла Боссі Щоденник «ВІН і я»)

      Іди, іди в Мої обійми, люба!
      Тут – затишно! Тут – не буває згуби!
      Я дам тобі Любові досхочу –
      Доволі вже скорботи та плачу!

      Чекать, чекать не перестану вічно –
      Терпіння й милості для Мене – звичні!
      Зови заблуклих в чарівний Чертог,
      Оповідай, який самотній Бог, –

      Викличник осмутнілий серед Раю,
      Призвичити вас молитви благає,
      Байдужості переступить поріг,
      Зневір гірких розтрощити горіх,

      Щоби до Неба розпочався рух !
      Святий щоб діяв в серці, врешті, Дух!
_________________________

Иллюстрация: http://vk.com/wall-45574300_32867