Де ти є, мій королю, що встане на битву зі мною;
Той, що візьме свій меч і піде з усіма власноруч?
Де поділись часи, коли військо готове до бою,
Ватажок не ховається ззаду від замкових круч?
Де правитель, який зберігає життя в королівстві
Й не виходить у люд, аби в нього забрати весь хліб?
Раз по раз я куштую з новин лише зрадницькі вісті:
Громадянська війна перевищила тисячу діб!
Де ви є, ватажки супротивника? Чим же ви кращі?
Вашим воїнам вірю, але, вибачайте, не вам.
Я не з вами й не проти, хоча ваша справа й пропаща
І не братиму участі в діях, що знищують храм!
Ділять навпіл мій дім дві підступні, корисливі банди,
Ті, що зрадили воїнів рух, дуже схожих на нас?
Щось мені заважає у душу залить пропаганду...
Де король мій? Не прийде. Скінчився славетний той час!
грудень 2016
175. Де ти е, мiй король?
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2020
Свидетельство о публикации №120021006602
Свидетельство о публикации №120021006602
Рецензии