От всех кривых зеркал... - Светлана Костюк

вольный перевод с украинского
стиха Светланы Костюк
"Поміж кривих дзеркал..."



От всех кривых зеркал - в объятья солнца!
Дай, Боже, не споткнуться и пройти!
Мне иногда сдаётся: это в сон я
упала, чая темень обойти,
что всё, что ныне есть, то не со мною,
со мною быть такого не могло.
Ещё со тьмой я не готова к бою:
едва осталось, ранено, крыло.
И Кто меня ведёт, крылатый, мощный,
до света, до любви и до тепла?
Не смею отставать, мой дух не ропщет:
ведь ради света я всегда жила...



         Світлана Костюк

         Поміж кривих дзеркал...

Поміж кривих дзеркал - в обійми сонця...
Дай, Боже, не спіткнутися, пройти...
Бо інколи мені здається - сон це,
Як темінь заступає всі світи...
Що все, що нині є - то не зі мною,
Зі мною цього бути не могло,
Бо я ще не готова до двобою -
Вціліло ледве зранене крило...
Та Хтось мене веде - міцний, крилатий -
до світла, до ЛЮБОВІ, до тепла...
Тому уже не смію відставати,
Адже
заради
СВІТЛА
я жила...