Людмила Юферова. Давай пройдёмся парковой аллеей..
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
Давай пройдёмся парковой аллеей...
Фонтан здесь дремлет, в отблесках вода,
А листья с ветром ссорятся сильнее,
Чтоб мы не шли с усмешкою сюда.
Дай руку мне, Октябрь, с тобой дружу я,
Пусть ты и старше, с золотом усы.
Смотри, осенний луч меня ревнует,
Расцвёл вдруг крест невиданной красы
На церкви… но к вечерне тучи снова,
И аистов прогнал прощальный звон.
Чарую я тебя волшебным словом,
Прошу добра у Бога, щедрый он.
Дрожу, нашла тепло в твоих ладонях,
И потерять, пожалуй, не резон.
Заходит солнце, цвет полос червонный.
Не торопясь ползут за горизонт.
---
Оригинал
*
Давай підемо по алеях парку...
Дріма фонтан у відблисках води,
А листя з вітром учинило сварку,
Щоб ми не йшли усміхнені сюди.
Дай руку, Жовтню, ми з тобою друзі,
Ти трішки старший, вуса золоті.
Дивись, осінній промінь у напрузі
Малює жовту квітку на хресті.
На церкву хмара сперлась вечорова,
Злякав лелек стрункий прощальний дзвін.
Тебе чарую магією слова
Й прошу у Бога тільки добрих змін.
Тремтить моє тепло в твоїй долоні,
Воно таке тендітне - не злякай.
Глянь, захід сонця - смужечки червоні -
Повзуть повільно аж за небокрай...
Свидетельство о публикации №120021005600