148. Чернигов

Такий маленький, такий великий,
Серденьок теплих в тобі без ліку!
У сніг чи сонце, туман чи зливи,
Такий нещасний, такий щасливий!

Такий маленький, такий широкий,
Мільйони трав і мільйони кроків,
Театри, церкви, гармати, площа,
Печери, в яких спочивають мощі,

Гаї зелені і жовта нива, –
Такий постійний, такий мінливий!
Зникайте геть, всі примари й втоми...
Мій милий Боже, нарешті вдома!

Співає пісню свою яскраву
Красивий біло-зелений прапор.
Такий тендітний, такий сміливий,
Люблю, мій рідний, завжди, ЧЕРНІГІВ!

апрель 2016


Рецензии