тобi
Розведи нас на сотні доріг, по різних веди стежках.
Я готова молитись космосу, небу, вітру:
тільки ти бережи,
бережи його кожен шлях.
Куди б не привела його думка, ідея чи слово.
Та благаю, будь ласка, не дай перетнути межу.
Коли закінчиться все, як почалось колись - раптово.
Я в тебе, мабуть, тільки щастя йому попрошу.
Я не хочу для нього ставати далеким, чужим і давнім.
Чи, щоб в погляді прочитався жаль і наскрізний біль.
Кажеш, Боже, це ніколи не було справжнім?
тільки ти бережи,
бережи його звідусіль.
І, будь ласка, не дай йому стати ріднішим!
Не дозволь необачно спалити комусь мости,
заглуши кожен звук, що кричатиме: «ну залишся»
коли хтось з нас захоче піти.
Свидетельство о публикации №120020607524