Гiмн мого народу
Хай навіть жовто-гаряче,
Можу дивитись кіно без попкорну,
Менше все дно не побачу.
Чвиркають ноги багнюку без жалю,
Чи чимчикують асфальтом,
Також давно вже таким не вважаю,
Що хоч копієчки варте.
Пам’ятник Жукову чи Коновальцю,
Мова державна чи інша,
Я пристосуюсь, мені це два пальця,
Що об асфальт, і не більше.
Хай лише хата моя буде скраю,
(Тільки щоби не холодна),
І в холодильнику все, що бажаю,
А поза цим що завгодно.
Свидетельство о публикации №120020505882
Елена Стёпина Стратович 17.10.2020 18:33 Заявить о нарушении
Стосовно Ваших спроб перейти на українську - дуже розумію, наскільки це важко. В мене українська була тільки в дитинстві і тольки у бабусі в селі. В Слов'янську вони була тільки на побутовому рівні, але як суржик. Далі - школа, університет, робота - все російською мовою. Навіть зараз багато слів у мене спливає в голові спочаткку російською, а потім бува так, що деякі я так і не можу згадати українською, доводиться дивитися в словник. Про вірші взагалі мовчу, бо тут ДУЖЕ важко.
Сергей Грачев 18.10.2020 10:10 Заявить о нарушении