Наче паморозь, квiти терену

Петренко Ольга
Заплітається спогад з мрією -
Чи сколоситься все засіяне?
Наче паморозь, квіти терену -
Віттям стежечки всі застелено.

Трави, пещені сонцем й росами,
Долі хиляться вже покосами.
Заколисує вітер хвилями
Збіжжя, зернами обтяжілеє...

Літо втомлене - мед з калиною -
Вересневою ллється дниною,
Терпко й солодко зріє тернами,
Вабить квіткою, тішить зернами...

Спогад з мрією заплітається.
Що засіяно - те і мається...


© Copyright: Петренко Ольга, 2020
Свидетельство о публикации №120020405908
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Петренко Ольга
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Петренко Ольга