В сльозу ворожу, не солону...

Зозуля Юрий Павлович
вщент повні грішнії місця...
й святих не менш... лиш де місцина ця!
й про тебе, читачу, бо гріх і твій: й про себе теж...
ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня... егеж?


                в сльозу ворожу, не солону, —
                стікай і вража крів, до скону;
                будь, пекло, повне з ворогів:
                удосталь став їм казанів...
                всім, хто стать ворогом посмів!

                з того ворожого жадання —
                ставати й нам ще до світання;
                й смерть сІять в лона їх полів:
                в бучнІ жнива, зверх мозолів...
                бо гнів наш лЮдський — перш богів!!

                начувайтесь, каю з юдом...
                Спас й для вас??? — а жодним чудом!!!
 


© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2020
Свидетельство о публикации №120020403761
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович