А вороття назад немае... Валентина Мочалiна

Оригінал:


Згубились в вулицях думки,
Лишились ямби і хореї.
Дитинства, юності роки
У ніші доленьки моєї.

У ексклюзиві кожен рік
Прямує в зиму, поспішає.
І губить свій в дорозі лік,
А вороття назад немає.

На кожнім вже товстий наліт.
І я, людина крихкотіла,
Несу батьківський заповіт,
Не обертаючись, спотіло.

Стрибнула з старту у фінал,
Минувши молодість пахучу.
Звучить вечірній мадриґал
В моїй свідомості болючій.

Зима іде на п'єдестал,
Вальсує осінь на прощання.
Чи - то спізнитись на вокзал,
Щоб не поїхати востаннє?!
Валентина Мочаліна


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


А в мыслях сразу – кто куда… 
Остались в прошлом ямб с хореем.
И детства,  юности года –
В том забытье,  о чём жалеем…

Да, в эксклюзиве каждый год
Направлен в зиму поспешая.
Теряет свой в дороге счёт,
О возвращенье не мечтая…

Налёт на них от разу раз.
И хоть хрупка я, в общем, телом,
Несу отцовский мне наказ
Не оборачиваясь, смело.

Со старта сразу же в финал,
Минуя молодости чары.
Звучит вечерний мадригал
В моём сознанье одичалом.

Зима взойдёт на пьедестал,
Станцует Осень танго веток…
Иль опоздать мне на вокзал,
Чтоб не уехать напоследок?!..


Аватар Автора оригинала