Невже не так,не так цвітуть троянди
Ночами щось мішає спати.
Ялинка вже не та,не ті гірлянди,
А так ще хочеться писати.
Чомусь не так,не так вже гріє сонце
Я вранці встав,та все ж душа болить,
Так хочеться дивитись у віконце,
Скажіть мені,чому життя біжить?
Буває так,себе спитати хочу,
Що я зробив?Добро чи налукавив?
Я музою живу,аж до несхочу
Тебе я,Україно,завжди бавив.
Буває так,так хочеться писати,
Чи совість з розумом єднались.
Так хочеться усе згадати,
Чи, може, підлість з зрадою сміялись?
Не ті,не ті я бачу ранки й вечори,
Не той Донбас,не ті Карпати.
Село заплакане,зникають хутори,
Життя біжить,а хочеться писати.
14.01.2020.
Не тi я бачу ранки й вечори
© Copyright: Владимир Олийнык, 2020
Свидетельство о публикации №120020309228
Свидетельство о публикации №120020309228
Рецензии