Микола Зеров. с украинского

KAPNOS TES PARTRIDOS.

Счастливый путь, корабль темнобокий !
Храни тебя светлейший небосвод,
В пути до Швабии и до Антильских вод,
В Кабул, иль к берегам душистым Мокки.

Тебе поправят мачтовые топы,
И пусть же парусов холщовый плат,
Придаст тебе стремительность громад,
Тех,что швыряли грозные циклопы.

И вспомнишь,-(от себя не убежишь),
Тепло родимых стародавних крыш,
Твоей Итаки, где очаг твой полыхал.

И спросишь, -(там,где был ты молодым),-
Всё режут землю плуг и лемеха ?

И улетает в небо синий дым ?
*
22.10.1931.
*

Щасливо,  корабелю  темнобокий! 
Безпечно  плинь  під  теплий  небосхил  — 
До  Швабських  гір,  до  голубих  Антіл, 
В  Кабул  чи  в  землі  запашної  мокки. 

Хай  не  в’ялять  тебе  марудні  доки, 
І  хай  романтика  твоїх  вітрил 
Набуде  швидкості  казкових  брил, 
Що  ними  велет  кидавсь  одноокий. 

Та  чи  згадаєш  ти  в  чужих  краях 
Поржавілий  і  старосвітський  дах, 
Де  огнище  твоє  колись  палало? 

І  чи  промовиш  з  почуттям  легким: 
Там  цілиною  йдуть  леміш  і  рало, 
Там  зноситься  Ітаки  синій  дим?