Св1тлана Ткачук. Рятуй мене
Рятуй мене
Вдягнуло небо хмари пурпурові,
Такі солоні, наче дві сльози.
Рятуй мене од тихої любові
У стигмах безпросвітньої грози.
Я не навчилась пошепки вмирати.
Я безпорадно схрещую слова.
В октавах щойно виспілої страти
У мені зріє Мавка Лісова.
Хоч збилась з ніг, хоч збилася до крові.
Хоч серце стало над усім штилем,
Вдягнуло небо хмари пурпурові,
Розділо душу, зранену жалем.
Забракло слів. Вони зі мною в змові.
А поки що пече гаряча грань.
Рятуй мене од тихої любові
У стигмах безпросвітніх розставань.
Спаси меня
Прикрыли небо пурпурные снасти
Из облаков соленых, как слеза.
Спаси меня от молчаливой страсти,
Которая бушует, как гроза.
Я не умею умирать в молчаньи.
Беспомощно рифмую я слова.
В рождаемых октавах наказанья
Душа моя, как Мавка Лісова.
Я сбилась с ног, до крови их разбила,
Остановилось сердце в тишине,
Оделось небо в пурпурное диво,
Раздело душу, боль, внутри, извне.
Слова со мною в сговоре, к несчастью, -
Они не в силах излечить недуг.
Спаси меня от молчаливой страсти,
От горьких и безрадостных разлук.
Худ. Кароль Бак
Свидетельство о публикации №120020108193
Рад Вам обоим!!!
Виктор.
Виктор Иванченко 2 20.05.2021 19:13 Заявить о нарушении