За життя

Як лине час, як швидко він спливає,
І розсипається повз палці, мов пісок.
Його ніхто в своїх долонях не втримає,
Він сивиною нам відбілює висок.

Нещадно зморшками торкається до шкіри,
І з віком йде з хворобами до нас.
А згодом роки, ніби хижі звіри,
До старості все швидше гонять нас.

Але і старість довго не триває,
Вона на цвинтарі рахує нам кістки.
І скільки строку на життя, ніхто не знає,
Коли дійдемо до жалобної дошки?

То ж жити треба і радіти кожній миті,
Все цінувати і не гаяти часу.
А відпочити можна і на тому світі,
Коли в труні вперед ногами понесуть.

А поки що по жилах кров тече гаряча,
Кипить коханням, серце стукає в двотакт
Хай, люди добрі, буде вам удача
Хай все на світі завжди буде тільки так.

Хай вистачає сили на велике,
Хай Вас ніколи не торкається журба.
Хай Ваша доля перешкод і бід уникне,
Хай Вас минають пересуди і ганьба.

В житті короткім треба встигнути багато,
І з задоволенням, зі смаком до життя,
Від нього, тільки все найкраще брати,
І час не марнувати на сміття.

Бо він летить і дуже швидко все минає,
І розсипається повз пальці, мов пісок,
І скільки нам відміряв Бог, ніхто не знає,
Та обірве колись життєвий волосок.