Одещина

А що Одещина? То південь України.
Курорти, пляжі, тепле Чорне море,
З нього художники малюють там картини,
А для закоханих горять вечірні зорі.

Вона з Молдовою змикається в кордон,
І в тих краях вже так багато винограду.
Для вин і соків справді, справжній еталон,
Ото ж послухайте тепер мою пораду.

Коли поїдете туди, то бережіть,
Свідомість, шлунок, голову  і шкіру.
Бо від вина свідомість точно згине вмить,
А шкіру, щоб на пляжі не згоріла.

А шлунок - бо багато різних страв,
Дивіться, щоб від смаку не об;їстись.
Де довіряйте голову жінкам,
Бо потім можна і не відкрутитись.

В самій Одесі ринок є такий Привіз,
Неподалік від залізничного вокзалу.
Якщо підеш туди, тримай свій гаманець,
Роззявиш рота, отоді пиши пропало.

А подивитись на Привозі є на що,
І все купити можна, ще  коли б не ціни.
Товчуться люди і купляють казна-що,
І я там був і купував собі “мівіну”.

А от вже гумору Одесі не займать,
І іноді тобі таке відкажуть.
Що ти не знаєш, чи то падать, чи стоять,
Одеський гумор не сприймаєш за образу.

Веселі люди на Одещині живуть,
Всі посміхаються приходячи на згадку,
І де той гумор - одесити всі беруть,
Не знаю я, не розгадав оту загадку.

Цікаві спогади залишила мені,
Сама Одеса і Одещина як область.
Мені сподобалось в Одесі взагалі,
Південне море теж пішло мені на користь.