Ки в

Вітаю, Княже! Сивий батько Київ!
То скільки ж повних років ти живеш?
Які з тобою трапились події,
Як витримав ти полум`я пожеж?

Яка історія пройшла перед очима,
В кого ти християнство перейняв?
Я хочу знати, що відбулось з нами,
Що буде далі, ти б мені сказав!

Бо завжди звідси правили народом,
Сюди текла культура всі часи.
І так воно тепер, і буде згодом,
Тут наші всі законодавчі голоси.

Я довго їхав з краю України,
Щоб глянути, який тепер ти є,
Щоб роздивитись всі твої перлини,
Запам`ятати щоб лице твоє.

Зайти до лаври, Богу помолитись,
Пройти Хрещатиком до самого Дніпра,
І у метро під землю ще спуститись,
На ньому виїхать з Московського моста.

А на вокзали і в аеропорти
Таких як я до Києва везуть,
І у відрядження людей багато їде,
Багато хто відпочиває тут.

Так, Києве, ти в світі майже кращий,
Ти справжній батько Української Землі,
А звідки все пійшло та почалося,
Багато хто не уявляє взагалі.

Вклоняюся тобі, Великий Княже,
Ти справжня гідність Украиїнської землі!
Я бачив Київ, хай там що не кажуть,
Він містом сили був,  і буде ним завжди.

29.08.2003 р.