Де біла хата у зеленому садочку,
Де стиглі вишні і вареники смачні,
Де босоноге загубилося дитинство,
Там залишились найяскравіші роки.
Там наші спогади про материнську ласку,
Духм'яний хліб і повний глечик з молоком,
Там батько мій розповідає гарну казку,
Як швидко час минув, як швидко все пройшло.
Як тільки б можна було повернутись,
Як тільки б можна ...., тільки от, а вжеж,
Я до землі вербою буду низько гнутись,
Вклоняючись батькам за все за це.
За те що я, колись мала дитина,
Турботу відчував і ту любов,
За котру мушу все життя платити,
По жилах серце гонить їхню кров.
Покличу спогади я знов на допомогу,
Коли скрутна година підійде.
І біла хата у зеленому садочку
Мене від лиха і від болю уведе.
23.02.2004 р.
Б ла хата
© Copyright: Олег Сычёв, 2020
Свидетельство о публикации №120013006667
Свидетельство о публикации №120013006667
Рецензии