Мій Київ дорогий! Каштани та бузок,
Дніпровські схили та свята Софія!
Залишишся в мені таким, як був колись
В моїх далеких і дитячих мріях.
До тебе прагнув я з донецьких тих степів,
Де місто шахтарів мене навчало,
А також із села, де чув пташиний спів,
Де щире українство існувало.
Тебе я полишав, розради не знайшов,
Та линув до дітей, як була змога.
І знов в тобі живу, радію і творю,
Бо тут моя душа пізнала Бога.
Я вірю, що Господь спасе мій рідний край
І всю мою Духовну батьківщину.
Онукам залишу щасливе майбуття
І в спокої до Бога я полину.
М й Ки в
© Copyright: Алексей Полосин, 2020
Свидетельство о публикации №120012809040
Свидетельство о публикации №120012809040
Рецензии