Мої думки про сьогодення,
Та без минулого ніяк.
Ще не знаходжу їм імення,
Та й не шукаю їм подяк.
Вони злітають в високості,
І в них розмах широкий крил,
Вони, як бажанії гості,
Ніколи їм не бракне сил.
Неначе тії намистини,
Але ж бо різні всі такі.
Мої думки – мої перлини,
Для мене всі вони легкі.
Неначе зорів, їх багато,
Снують сузір’я так свої,
Лягли на аркуш – значить свято.
Не йдуть за межі, за краї.
Мої думки про все на світі,
У кожній з них своє зерно.
Вони для мене, наче діти,
Що стелять особливеє рядно.
27.01.2020 р.
Моi думки
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120012800443
Свидетельство о публикации №120012800443
Рецензии