Без клiтки
Бо я належу, друже, лиш собі,
Чому ж цього ніяк не зрозумієш?
Про це щоразу я кажУ тобі.
Невже ти думаєш, що сила допоможе,
Й на птаху в клітці я перетворЮсь?
Сумління ж бо за це невже не гложе?
Я птахою без клітки залишУсь!
Про це ти маєш завжди пам’ятати
І щастя будувать, якщо схотів,
Та, перш за все, чужого не топтати,
Й з коханою щоб все здолать зумів.
Тому задумайся над тим, чого бажаєш,
Й до цього раджу докладать зусиль.
Задумайся чи вірно ти вчиняєш,
Бо подолать до щастя безліч треба миль.
15.01.2020 р
Свидетельство о публикации №120012700867