Елена Гешко. Стихи детям на украинском языке

Елена Васильевна ГЕШКО
Стихи детям на украинском языке.

Гешко Олена. Вірші для дітей.

Стежинка в літо

Стежинка між вітрів
Нас в літо провела,
Неначе серед снів
До радості й тепла.

Шипшина на горбку
Рожево мерехтить,
Ромашки на лужку
Порозбігались вмить.

І водами Дністра
Напоєні поля.
Буяє літо в снах –
Квітує вся земля.


Мамині вишиванки

Мама знову вишиває
Образочки чи рушник.
Тихо пісеньку співає,
До якої кожен звик.

І рівнесенько лягають
Бісериночки в рядок,
Квіти пишні розцвітають –
Буде в чім почать танок.

Для сестрички на спідничці
Змалювала руженята,
А для братиків сорочки -
Дуже гарно всім на свята.

Руки мамині трудящі
Все снують-снують невтомні.
Вишиванки найдорожчі,
Хоч місцями трохи скромні.

Вдячні за красу матусі,
За турботу та науку.
Мати наша завжди в русі –
Вже сорочку шиє внуку.


Літо

Ще вчора травневий день
Дарував нам грози весняні,
А сьогодні – червневе сонце
І чарівні троянди духмяні!

Полуницями запашними
Пригощає нас червень мило,
Між зеленими пишними нивами
Літо жайворонком задзвеніло.


Їжачок

Я гуляв стежинкою
Бережком Дністра,
Щось мені билинкою
Шепнула трава.

Вушко нашорошилось –
Он там у кущах
Щось заворушилося
Все у колючках.

Підійшов тихесенько,
Нахилився вмить,
Доторкнувся ручкою –
Ой, як же болить!

Їжачок колючками
В м’яч згорнувсь чимдуж,
Ніби промовляє він:
«Ти мене не руш!

В мене є хатиночка
Там біля Дністра,
Там мої маляточка,
Там моя сім’я».

Знову подивився я
На отой клубок, -
Що ж, нехай прямує
До своїх діток.

Я ще погуляю
Тут у холодку,
Пісню поспіваю
Про нашу ріку.


Дощик

Дощик-дощик шелестить,
По калюжах скаче.
Ще краплинки, ще – і вмить:
Дощик вже не плаче.

Вмите сонечко над нами
Виглянуло з хмар,
І веселка над садами -
Нам від літа дар.


Сніговик

Сумувати він не звик,
Він-бо – справжній сніговик.

Вранці з снігу народився –
Рученятками зліпився.

Дітлашня радіє враз –
Диво-сніговик у нас:

Каштанові оченята,
Із гілочок – рученята,

І морковка – носик,
І для чогось хвостик.

Між ялинок і беріз
Виглядає його ніс.

Диво-диво сніговик –
Сумувати він не звик.


Прийшла зима

Завірюха, завірюха
Ой, щипа дитя за вуха.

І за щічки, і за ніс –
Це мороз її заніс.

В теплім нашім краю
В зелені розмаю

Надлетіла враз зима –
І тепла уже нема.

Під стріхою горобці
Заховались молодці,

Котики в підвалі
Там у тітки Алли.

Геть усі сховались –
снігу побоялись.

Тільки дві сестрички –
Пишнії ялички

Гордо серед двору
Тягнуть віти вгору.

Сукні їх зелені,
Як в моєї нені,

Сніжечком підбито,
Алмазами вкрито.

Блищать на сонечку
Під моїм віконечком.


Осіння прогулянка

Ми сьогодні з друзями
Погулять пішли,
В лісі під галуззям
Їжачка знайшли.

М’ячик з колючками –
Колючок без меж,
Ось він перед нами,
А в руки не візьмеш.

Та ми його, маленького,
Навіть і не брали,
Бо ж його, гарненького,
Десь родичі чекали.

Нехай собі біжить кудись
В лісочок у кущі.
Навкруг ось, подивись,
Природа для душі.

Дерева ген над нами
Вже в золотій імлі.
Дивись - он небесами
Вже линуть журавлі.

Летять вони і журяться,
Летять на чужину.
І ждуть там, і діждуться -
Нам принесуть весну.


Зимові розваги

Сонячний промінь іскриться,
Розсипа перли снігами.
Хлопчик на санках мчиться,
Весь сніг розкида руками.

Малечі на гірці роздолля,
І радість їм тут, і сміх,
Їм бігати й гратися – воля,
Додому! Вже падають з ніг.

Вечір підкрався тихенько, 
Ніч огорнула усіх.
Їх дома чекає ненька,
Завтра – всі знову у сніг!


Зима

Дерева в інеї стоять,
Мов зачаровані ялинки,
Красиво й ніжно мерехтять
Легенькі білії сніжинки.

Цей дивний день чарує нас
Своєю ніжною красою.
Лиш гілочку торкнеш – і враз
Алмази сипляться росою.

Хмаринки небом пропливуть
Казковими пташками - диво,
І різні звірі линуть в путь,
Так все цікаво і красиво!

Легенький вітерець дмухне:
Обсипле й обцілує ніжно
Сніжинками тебе й мене –
Зима-красуня білосніжна!


Дощикова прогулянка

Небо сумує –
Он понад нами
Тихо шепоче
Злими вітрами.

Шарпає хмарку
Гуляка-вітер,
Наче під арку
Проносить віти.

Вітер-вітрище
Грізно співа,
У вухах свище,
Аж завива.

Та стрепенувся
Дощик весняний,
Він по калюжах
Біжить за нами!

Он парасольки
Виросли всюди
Вже до-мі-сольки
Співають люди.

Дощик веселий,
Дощик співочий,
Міста і села
Тихо лоскоче.

Нам вже не хочеться
Злих вітрюганів,
Дощик хлюпочеться -
Весна настане!


Калинонька

Немов та дівчинонька
В білому вбранні –
Так цвіте калинонька
В лузі навесні.

Квіточки калини
В лузі не ламай –
Хай вона щоднини
Звеселяє гай.


Руденьке кошеня
Кошенятко усміхнулось –
На подушці потягнулось.

Сонечко – в віконечко!
Котик – наче сонечко:

Він руденький і пухнастий,
Ще й веселий та смугастий.

Нам і кошеняті
Весело у хаті.

Веселі кольори

Добрий день, любі малята!
Щось вам хочу розказати:
Познайомлю нині вас
З кольорами навкруг нас.

Білим снігом геть все чисто
Замело. Блищить іскристо
Вся земля й дерева, й хата –
Дітям радості багато!

Лиш ялиночки зелені,
Наче рідні очі в нені,
Виграють на сонечку
Під моїм віконечком.

У Наталки, у сестрички,
Дві червоні рукавички.
Ліпить бабу снігову,
Що не день, то все нову.

У подруженьки Марічки
Глянь: рожеві ніжні щічки.
Морозець вже владарює,
Щічки діткам розмалює.

Збіглись всі на гірку діти,
Кольорові, наче квіти.
Жовті, голубі, бордові –
В діток куртки кольорові.

Гляньте на мої санчата:
Сині, наче очі в тата.
З гірки я спускатись буду
І про друзів не забуду.

У Толі санки у руці
Сірі, неначе горобці.
А Макс на лижі стане нині  –
Жовті, немов налиті дині.

Все навкруг ми розглядали –
Різні кольори вивчали.
Та фарб різних є багато,
Ми ще будем їх вивчати.

Олена ГЕШКО (Елена ГЕШКО)


Авторская страница на Стихи.ру:
http://www.stihi.ru/avtor/maxilee