Як мало тих, хто добре серцем бачить,
Хто щастя прикликає наяву,
Хто осягнув мистецтво «пробачати»,
І хто навчився тішитись всьому.
Все менше тих, кому ти привідкриєш
Дверцята серця в внутрішні сади,
Невимушено з ким розгорнеш крила
І полетиш в надзоряні світи.
Як мало тих, хто вміє порадіти,
Сприйняти успіх ближнього як свій,
Хто маяком надійним і привітним
Освітить ніжно кожен крок до мрій.
Все менше тих, з ким хочеться сміятись,
З ким плач, неначе лагідний бальзам.
І хто у тиші буде лікувати,
Хто проживе нестерпність болю й сам.
Щасливі ті серця, що злиті з небом,
І вільні від провалля суєти.
Я щиро Богу дякую за тебе,
Якщо, мій друже, ти один із тих.
© Лілія Булла
Не важливо куди, важливо з тобою
© Copyright: Лилия Булла, 2020
Свидетельство о публикации №120012305910
Свидетельство о публикации №120012305910
Рецензии
Очень понравился Ваш стих)) ... пришлось не много заглянуть в переводчик... Но даже по звучанию (визуальному) так льется мягко и при этом четко... И таких людей, действительно мало. К сожалению. Но все равно одни должны быть и есть ))
Светлана Журавлёва 28.01.2020 03:52 • Заявить о нарушении
Светлана Журавлёва 28.01.2020 03:52 • Заявить о нарушении
Благодарю Вас, мне на самом деле очень приятно читать такой отзыв))) Всего Вам наилучшего!
Лилия Булла 07.02.2020 00:12 Заявить о нарушении
Лилия Булла 07.02.2020 00:12 Заявить о нарушении