Мейная казак1я

ПОМЯНИ ГОСПОДИ БОЖЕ НАШЬ
У ВЕРЕ ДЫ НАДЁГЕ ЖИВАТА ВЕЧНАВА
УСЕХ ЗАГИНУВШИХ ДЫ НЯВИННА УБЬЕННЫХ КАЗАКОВ И КАЗАЧЕК
ВО ИМЯ ОТЦА И СЫНА И СВЯТАГО ДУХА И НЫНЕ И ПРИСНО И ВОВЕКИ ВЕКОВ

АМИНЬ

   ДНЮ 24 ГЕНВАРЯ

ТЯКЁТЬ РУДА В ЗАМЕСТ ВАДЫ               
ВУ ДОНЕ В ТЕРЭКУ В КУБАНИ               
СЪ ЗАДАМНИХ ТЯХ ЛЯТОВ КАДЫ               
ВСКРЫЧАЛА ПТИЦА ПРОЩАВАННЯ               
***               
У ТОМ ЗЫКЕ ГОЛОСИТЬ ДЯТВА               
НАД БАЙРАКАМ У ЛЁД ЗАХРЯСШИМ               
КАДЫ ВЯДУТЬ ОБЕЛАВАТЬ               
ЗА ВОЛЮ КАЗАКОВ — ВЗБУНТАВШИХ               
***               
ЙИХ В ЛЮТЬ СУМНУЮ ТЯЛЯШОМ               
ЧОБ ЙИМ С УМЕРТЬЮ ОБЖЕНИТСЯ               
В АСТАТН1Й ТУРЯТЬ КУТУШЁК               
К АПАНАМ НА ОКРАЙ СТАНИЦЫ               
***               
АГУЛАМ ШАВИР  СПАЛИТЬ УСЕХ               
ДЯТВУ СТАРЫХ ДЫ ЖОН КАЗАЧИХ               
УКРОЙИТЬ РУДАЙ ,ТВАННЫЙ СНЕХ               
 ЙИХ ВУЖ НЯ ХТОЙ НЯ ПОБУЛГАЧИТЬ               
***               
СКОЙ МЫРНУЛО У ЗЕМЬ  ЗАБГАВ               
ЗА ТО НЯ ВЕМИТЬ НЕ ЕДИНАЙ               
ТАПЕРЪ МУРАВАЯ КУГА               
МИРВУ ПАКОЙИТЬ ПА ДАЛИНАХ               
***               
НЯМА ХРЯСТА НЯМА ЙИКОН               
ПР1СУД ВОН- ЕДНАЯ МАГИЛА               
НО ПЪРЯШИТЬ МИРВУ В ДАКОН               
В СЯРЕДКЕ ХРЯСНУЛА ТАЧИЛА               
***               
НЯ ХТОЙ НЯ ЕДНАЙ НЯ КАДЫ               
НЯ СМОЖЕТЬ НАСЪ ИЗВЕСТЬ ПАД КОРЯНЬ               
К1ПЯТЬ В НАС РЭКИ ТОЙ РУДЫ               
ДЫ У СЕРДЦЫ ЖЖОТЬ КАЗАЧЬЯ ГОРЯ               
***               
               
АКРОЙ НАС БОГ-               
              ДЫ БОЖЬЯ МАТЬ               

С  УВЕРЬЕМ В ВИДНАЮ АДДАНЬЮ               
                НЯ БУИИТЬ ЫВАЛГА КРЫЧАТЬ               
               
СУМНАЯ ПТИЦА ПРОЩАВАНЬЯ               





У НАС КАЗАКОВ -ИВОЛГА «СЯСТРЫЦА» ЕСТЬ  ОБРАЗ — СМЕРТИ. ОНА ПРЕДВЕСТНИЦА СМЕРТИ.




Мейная Казакія

Ал;хсандър Жука;

Т;кєть руда замест вади,
; Дану у Тер;ку , ; Кубані.
Съ зъдамних тех л;то;, кади,
;скричяла птіса пращ;ванїя.
***
У том зикі галасіть д;тва,
над ба;йракъм у лєд захрясшим,
кади в;дуть аб;лава;ть,
за волю къзакох- взбунтамших
 
***
їх в лють сумную т;ляшом,
чобъ їм съ умертїю абж;ніцца,
в астатній турять кутушок,
г апанам нъ скраю станіци.

***
Агулам  шавір спа;літь ;сех,
д;тву, стари;х, дъ жон казачїх,
укроїть рудъй, тваннъй снег,
їх тама ніхтой н; пабулгачіть.
 
***
Ской мирнула у земь забга;,
за то н;  веміть ні ;дінъй,
тапер; муравая куга,
мірву пакоїть па далінах...
 
***
Н;ма Хр;ста, н;ма їкон,
Прісуд вон еднъя магіла...
А ; пър;шить мірву в дакон,
; с;рєткі хряснула тачіла!

***
Ніхтой , ні ;днъй, нікади,
н; можуть наз ;звесть пат корінь!
Кіпять в наз рек; той руди,
дъ у серци жжоть казачїя горя.
 
***
Акрой наз Бог, дъ Божїя мать...
З ув;рїяй в віднаю адданїю,
н; буїть ;вълга кричять,
сумная птіса пращ;ванїя...