-Чом за мною всюди ходиш ти Романе?
-Бо люблю тебе я так, що серце в'яне.
-Не ходи до мене, не гай марно часу.
-Не гони, Олено, бо помру відразу.
А я дівка гарна, а я дівка файна,
Ось і ходиш ти за мною по п'ятам.
А у мене милий веселий, грайливий,
Дмитрику своєму серце я віддам.
-Та до чого тут Дмитро? Дивись, Олено!
Яка шапка які чоботи у мене!
-Нащо мені усе це, коли мій милий,
І вродливий, й кароокий, й чорнобривий?
-А я що, поганий? Хіба ж я не гарний?
На мені сорочка вишита, поглянь!
-Та я тебе, хлопче, бачити не хочу!
Відчепись від мене! Відчепись! Відстань!
-Я прийду до тебе свататись, Олено.
-Гарбузяку матимеш собі від мене.
-І що з тим я гарбузом робити стану?
-Звариш собі добру кашу гарбузяну.
-А я хлопець гарний, а я хлопець файний,
Як не любиш, то піду я до дівОк.
-Іди, іди, друже, буду рада дуже,
А ми з Дмитриком залишимось удвох.
Залицяльник
© Copyright: Галина Упнер, 2020
Свидетельство о публикации №120012302948
Свидетельство о публикации №120012302948
Рецензии