Вороття

                (посвята)

Я повернуся в ваших споминах, словах -
Бо то властиво нашому сумлінню,
Я повернуся на своїх крилах,
Бо не розстався з ними я донині.

Я повернуся, бо судилось так,
Бо то є доля всіх на мене схожих -
Вертатись у карбованих словах,
В світлинах і  листах поштових.

Я повернуся, бо обіцянку давав -
Я обіцяв своїй родині, своїм друзям,
Я так багато ще їм не сказав…
Ви пам’ятайте - і я повернуся!

Я розповім, які в небі  вітрила,
Яка на злеті є чудова мить -
Коли ти маєш металеві крила,
Як в них співає вітер і бринить.

Я розповім, як небеса палали,
Як скреготав  метал сліпою люттю,
Як побратими віри не втрачали,
Бо праве діло  є святою суттю.

Я розповім як ворог нас не стримав,
Ні його кулі, що терзали крила.
Самопожертва вірних побратимів -
То наша правда, бо у правді сила.

Я повернувся, бо буває вороття
В словах карбованих, у мармурі, в граніті…
Я повернувся, бо  віддав життя
За святу правду і за мир у цьому світі.