Людмила Юферова. Нет слов
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
***
Нет больше слов, со мною только боль,
Пульсирует и давит у виска…
И мысли солоны, и жизнь горька,
Я повторюсь: одна лишь горечь, соль.
Не слышно песен, и задор уснул,
Подавленность в душе, душа слаба.
Неправда правду силой забрала –
Гудит, шипит людской столикий гул.
Не в радость красно-черные цвета.
Приходят с болью к ночи и чуть свет.
Душа – с кровавой раною от бед,
И небо рушником вниз, маета.
О, Господи, ведь так сгорает жизнь,
Как воск стекая жгучею слезой!
Как выстоять, что делать мне с собой?!
Я ж не дитя, Бог шепчет мне: – Держись!
---
Оригинал
http://www.stihi.ru/2020/01/19/614
Нема вже слів
Нема вже слів, лишився тільки біль,
Високим тиском бухкає у скроні…
Які думки приглушено-солоні…
І на вустах, і в серці – згіркла сіль.
Немає пісні – не співає сум,
Душа стає пригнічена і квола,
Неправда правду силою зборола –
Гуде, сичить людський столикий тлум.
Болять червоно-чорні кольори.
О, як болять і звечора, і рано!
Душа сочиться крізь криваві рани,
І пада небо рушником згори.
Здається, що згора саме життя,
Стіка, як віск, пекучою сльозою!
То що ж мені робити із собою?!
Аж Бог озвався: «Плакать, як дитя…»
Свидетельство о публикации №120012105702
Изменила последнюю строку третьего катрена на: "И небо рушником вниз, маета".
И немного последнюю на: "Я ж не дитя, Бог шепчет мне: – Держись!"
Соколова Инесса 21.02.2020 15:02 Заявить о нарушении