Блакить... ясна блакить

Блакить...ясна блакить, то неба очі!
А ми...як ми з тобою перед ним?
Перед очима що добра всім хочуть,
Та погляд їх у долі геть сумний...
При дні коли йде дощ, ті не сіріють,
То ми все! Посірілі наш дні,
Бо наші очі землю лише зріють,
До старості із самого рання
А там! А там безмежная планета!
Планета небо нас трима в собі!
Ми думаєм земля...вона же медом,
Єлеєм святим де земля в журбі
Журбою...очі неба теж журбою...заплаче...!
Ось і сірий капа дощ!
В Різдво сніжинка біла над землею!
І очі неба світяться також...
Як радісно! І радісно то знати!
Що ця планета рідная моя!
В собі святій трима і маму й тата,
І там землі почившая сім'я
Лиш не боятись...чуєш? Не боятись!
І перед Господом предстати як позве!
Сказати - Боже! Нині маю радість
В очах небесних бачити Тебе!
Я той що по дорогах, по нелегких,
Пройшов і ручку з рук не випускав!
Твоє пташа...школяр...ось зошит легкий...
Я його злом, мій Боже! Не скував
20.01.20г.Ангелина Длинка