Проти місяця,водою
блищав ставок,а під вербою
дзюрчить струмок,
з прозорою водою.
Пахуча та була водиця
і холодна і смачна
а коли її напитись
то в тобі немов зима.
А ми сиділи під вербою
своєю ніжною рукою
волосся пестила мені
і сич гукав у далені
соловейко між гілками
співав в дуеті з цвіркунами
фіалка пахне і до нині
такі ось нічки в Украєні.
Пид вербою
© Copyright: Иван Малеев 2, 2020
Свидетельство о публикации №120012007502
Свидетельство о публикации №120012007502
Рецензии