Бо хто vэ відіт, шо і я дурноj
Не знаю, кем ля мне тут прітворіца.
Ну, чтобы уv сов7, наверняка,
Счіталі, что я біта черепіца
І а ні подлезалі ні Васьмачк.
Ах, Анькі, моі мілыя сес3цы!
Да я vэ во уvэ і так не стар!
Оно шо в некыj vоночкы валізкы
Потяvэліj, чым міj тут в Юль подарк.
Подаjте ш, бога раді, нагавіцы!
Коб но я 8 раз шэ на татар…
Э!.. так оно, говно, і ны смырдыть vа,
Калі-кахда і ступыш но у кал.
От харашо Лабоцкым vэ радіцца:
Усё тваё. І свыны, і забор.
І Ганатоль сыдыть но во смыjіцца:
Да нікада v і не бываю зол!
І хто vэ він такоj пак гонды во…
Восьмёркін? Іль Девяткін-то пазногць?
Бо в чорным світэрочке эт не тот,
Шо с Крокоділь Макарыj гонэ в товs.
…сідаj v коло мынэ, ах, міj сынок!
Да роскаvы, чы я отец дурноj.
Бо маму чы забыв ты прам іглоj,
Оно твіj батько кынув к чорту шкло.
///вот віш, дэ ж моя хата гынды во
Подаj, Господь, мнi радостi чуток!
© Copyright: Васыль Брыль-Кобзар, 2020
Свидетельство о публикации №120011909544
Свидетельство о публикации №120011909544
Рецензии