Що тобі розказати?
Що тебе надважливо мати?
Що руки непотрібні,
щоби зараз тебе обійняти?!
Розказати, як я не боюся страти?
Що ноги не потрібні, щоб тебе наздогнати?
Зір не потрібний, щоб тебе споглядати.
А голос нічого не вартий,
коли прагнеш хоть сказати.
Розказати, коли я вперше втомилася мовчати?
Як важко тримати лице,
Коли тебе неможливо мати -
Я приймаю цей вирок мерцем.
Як набридли твої "Я САМА" !
Коли ти врешті решт зрозумієш?!
Я знаю, що ти все можеш і вмієш,
Зупинись! Я твоя стіна.
19.01.2020
Зупинись!
© Copyright: Кудревич Карина, 2020
Свидетельство о публикации №120011900888
Свидетельство о публикации №120011900888
Рецензии