Шматок землi

              Шматок землі,
              ти звешся Україною.
              Ти був до нас. Ти будеш після нас.
                Ліна КОСТЕНКО

Час бити на сполох – гряде онкологія душ!
Святий і Безсмертний,
                чом си споглядаєш безмовно?
Якщо Ти не фейк, напоум нас, заблуканих, зруш!
Ще трохи – і нація стане вже невиліковна.

О земле батьків! Чом ці очі постійно в сльозі?
Чом хмара ненависна наче навмисне нависла?
Де гідність?.. – ця риса хіба притаманна слузі?
Рабу, і слузі від народження гордість не звісна.

Гетьманські клейноди і божих церков хоругви,
і гори, і ріки, – скажіть, – зливи і травозміни,
чи в землю Вітчизни даремно діди полягли,
в безсмертя полинувши, п’яді віддать не посміли
нікому й ніколи.
            
             Тому що – не бидло народ,
хоч гноблений вельми, але вибуховий, мов порох,
що патологічно терпіти не може сволот,
а ворог для нього затим нетерпимий, бо – ворог.

Негідники ниці, вас Бог покарає за гріх,
адже ви замірились на найсвятіше Вкраїни!
Ви чуєте: Ні! – тим, хто здатен продати за гріш
і землю Богдана, і мову Тараса і Ліни.      
   17. 01. 2020