Твоя долоня прагне до моєі,
І серце захлинається на мить.
Але на відстані від мене
Ти душею. А я - то так...
Забудь. І відболить.
В імлі ранковій марення бажані
Летять в минулість подихом весни
Туди, де не здійснилося кохання,
І ти приходишь тільки в моі сни.
Не відречуся мрій своіх останніх,
Йдучи в зимову сніжну заметіль.
Цілую очі щирі і кохані,
Що дивляться на мене звідусіль.
У теплім літі - синім, волошковім,
Гудуть над квітами завзятіі роі.
Та очі квіток зовсім не типові.
І знаю я, що очі ті - твоі.
Вдивляюсь вдалину. За небокраєм
Осіннє сонечко земній межі дійшло.
Ти залишився в юному розмаі,
До мене ж - літо бабине прийшло.
Спогади
© Copyright: Инна Аверина 3, 2020
Свидетельство о публикации №120011705946
Свидетельство о публикации №120011705946
Рецензии