Зірка сонце зустрічати вийшла за село,
Щоб його поцілувати в золоте чоло,
Приголубитись до променів, що там горять,
Та сховалась зразу, як зійшла зоря.
Зірка, зіронька, така вже твоя доленька,
Не зустрінешся із сонечком ніколи ти.
Зірка, зіронька, як прийде ніч темнесенька,
Замість сонця стрінеш місяць молодесенький
Як вкривала синє небо темрява густа,
Цілував би місяць зірку у палкі вуста,
Та вона у мріях, як на крилах все летить,
Знов туди, де ясне сонечко блищить.
Не судилось бути зірці з сонечком разом,
Та було її кохання, як солодкий сон,
А вночі сріблястий місяць знов її чекав,
Юну зірку до нестями він кохав.
Зiронька
© Copyright: Галина Упнер, 2020
Свидетельство о публикации №120011710523
Свидетельство о публикации №120011710523
Рецензии