П сня Саровського Серафима

     Пісня Саровського Серафима


                Великому Серафиму
                з любов’ю присвячується

Як ти ходив
між валунами
пісками
мішками
з піском
в келії — знамо
чи і не зна(є)мо
але — з нами...

Вічність — над двома
ближніми та й над
всіма над віками...
Сам собі серафим —
цар: самі люди прийшли —
бути з ним,
з Вогнем  т и м!!

Та от служка Христів
йшов й служив —
які з Богом серцями:
вічність
над двома ближніми
та й над всіма
над віками...

А душа?
так як дівчина, духом іще
не цариця
має йти ще містами
та по колу обвестись речами
    (в смислі — що говорити)
 
вимітати з душі
а оскільки іще не цариця —
то вдягатись!
блискучіш!!

А ти — Богом научений
між валунами:
ти простий:
вал валить
церков, сіл, осілків,
міст, твердинь і столиці
а в столицях —
хаос,
вогонь (а який?)
грає в обличчях, чи —
    в лицях
        (яких?)

лік, порядок,
весь ліс
розпочинавсь
на узліссі...
і пісня —
як жити в місті
і так гарно —
       як в лісі?

Зараз —
в серці ця пісня...
Світ в лахмітті,
світ задушує нас в лахмітті,
але пісні (!!) —
летіти!..

15.01.2019,
свято прп Серафима Саровського!
Високе Небо Великий Серафим відкрива...