Людмила Юферова. К сожалению
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
А вечер тихий, теплый и без хмари,
На ветке пташечка дремать не хочет…
Я думаю о том, какой ты гарный,
Твоя краса – в густых ресницах очи.
Припорошил туманом вечер лето,
В саду пьянит дурманом маттиола…
В любовь бы окунуться белым цветом,
Душа трепещет о желанной доле.
Темнеют вишни, манят спелым соком,
Так хочется подольше наслаждаться,
Но, боязно, а вдруг я ненароком
Так полюблю, что не смогу расстаться.
А вечер – сказка, месяц – как подкова,
Астральным светом серебрит он грушу...
Гуляла я в ту ночку с чернобровым,
Но полюбила брови, а не душу.
---
Оригинал
http://www.stihi.ru/2010/09/02/6591
На жаль
А вечір тихий, теплий та безхмарний,
Пташина в срібнім гіллі спать не хоче...
Сама собі зізнаюсь, що ти гарний,
Занадто в чорних віях сірі очі.
Туманом вечір припорошив літо,
В садку п’янка буяє матіола...
В любов, в кохання впасти б білим цвітом,
Та серце задихається – ніколи!
Червоні вишні ваблять стиглим соком,
Так хочеться їх довше смакувати,
Що аж боюсь за себе: ненароком
Я зможу оті очі покохати.
А вечір – казка, місяць гне підкову,
І зорі натрусили срібла в грушу...
Змогла б я покохати чорні брови.
На жаль, не душу.
Свидетельство о публикации №120011305418
Очень понравился стих, Инесса!
Хорошо перевела!
С теплом души,
Луиза Медведева 13.01.2020 17:37 Заявить о нарушении