Я ангелом став

Присвячуться захиснику Донецького аеропорту
Поповичу Денису Григоровичу с.Морозівка,Бори-
шівський р-н,Київської області.

-Алло,мій синочку,Денисе,алло!
-Не чую тебе,моя мамо,
Нас градами б’ють…Синочку,алло!
Я ніч відстояв,то вже ранок.

За тебе молюся,тримайся, мій сину!
Ще вчора у тебе все класно було,
А нині я б'юся,стою до загину,
-Ти чуєш,синочку,ти чуєш,алло!

Бетон затріщав,барикади в вогні,
Хтось поцілив мені просто в спину.
Наспівував я українські пісні,
Зупиніться,прошу,на хвилину…

Нависла хмаринка,Морозівка плаче,
Дніпро застогнав,та й Київ в журбі.
За що тебе так? За що,мій козаче?
Люблю Україну,казав він собі.

Куди ти,Денисе? Я ангелом став,
Не лий сльози,чуєш,кохана дружино.
Я біг до останнього,бився,та впав,
Бувай,моя земле-країно.

Пробачте мені,скажи, рідний тату,
Як синочки мої?Над усе їх любив…
Так хочеться,мамо,зайти в вашу хату,
Та що ти, синочку,з собою зробив…

Бувайте усі,ти чуєш,кохана,
Синочків моїх,так як я,бережи.
Для мене ти була,як завжди,жадана,
Та як там вони,хоч чуть-чуть розкажи.

У шибку дощем буду стукати,мамо,
За чорну хустину,молю-тя,не плач.
Я ангелом став,я знаю,зарано…
Берегти буду вас…Україно,пробач.