Створив я дивну пам'ятку собі..- до неї-
- йдуть кобзарі стежиною здалеку
Як сходинками до царини Прометея
що вища за небес де стеляться лелеки
Як душу віддаси Аіду?
Орфей її у арфі змурував
І все що він пророчив цьому світу
Наступний лірник миру сповідав
Повідав вість новітнюю, благую
єси на небеси Той Сущий назавжди
І честь Йому і славу пророкую
І милість від народів і братів
Смиренну маю я надію
Що моя ліра солов'їна
Юродством Слова і терпінням
Спасіння дарувала безневинним
І дотепер, о ліра, ти єдина
Віщуєш суд, співаєш так сміливо
Як чистеє дитя з сумлінням справедливим
якого не торкнувся наклеп хтивий...
Вольный перевод Я памятник себе...
© Copyright: Елена Якубовская, 2020
Свидетельство о публикации №120011201116
Свидетельство о публикации №120011201116
Рецензии