Заметом весняним рік тане, тане мо…
Вже днів лишилось трішечки – нівроку.
І ми з прийдешнім всіх вітаємо
в останні дні цього старого року?
Скажіть, навіщо поспішаємо –
того ніхто не в змозі зрозуміти –
чом, мов небіжчика, ховаємо,
чекаючи наосліп неофіта?
Час вбрав у мішуру і ягоди
в хатах, де діти – смерекові віти,
а з-під небес віщують янголи:
Христос си народив.
Його славіте!
05.01.20
Прикарпатське, дiалектне
© Copyright: Алексей Бинкевич, 2020
Свидетельство о публикации №120010600412
Свидетельство о публикации №120010600412
Рецензии