...Він з трьох дверей спочатку вибрав більші –
найширші, найгарніші двері храму.
Можливо, саме так вчинив би кожен:
коли це храм – йдіть до дверей найбільших.
Але намарне чоловік зусилля
доклав, бо більші двері не відкрились.
Тоді він взявся за середні двері.
За логікою так і має бути.
Та логіка тут не зіграла ролі –
середні двері теж не відчинились.
І чоловік урешті-решт торкнувся
дверей найменших, спершу непомітних.
І відчинились саме ці, найменші,
ті на які і не звертав уваги.
Крізь ці, найменші, променіло світло,
він увійшов – на промінь, як належить...
А згодом чоловік зайшов наступний,
який вагався мить, проте одразу
до храму увійшов крізь ті, найменші,
але єдині, що до храму пустять.
...У кожного – свій путь, бо різні люди:
спочатку – не до тих дверей підходить
один, а другий – обира одразу
шлях до дверей, до храму, і до віри...
Вiн з трьох дверей спочатку вибрав бiльшi
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120010602375
Свидетельство о публикации №120010602375
Рецензии