Вiдлига Оттепель

Тане снiг на долонях землi,
Кавуном чомусь пахне в повiтрi,
I дивуэться примхам Зими
Не морозний, замрiяний вiтер.
Сподiвання його не збулось –
Не кружляють з ним бiлi снiжинки,
Наче теплою ковдрою хтось
Вкрив дахи, тротуари, ялинки…
Хмари мiцно тримають туман,
Ледь застигне рiка – миттю тає.
Може в датах сховалась омана?
Може с нами Зима не ладнає?
Буде свято на нашiй земли,
Заблищать кришталем бiлi криги,
Що ж, а зараз радiймо… Веснi,
Що до нас завiтала вiдлигой.


Рецензии
Дуже гарний вірш. Щиро дякую! З повагою до Вас!

Ия Ильянова Наталия Гончарова   19.03.2020 17:47     Заявить о нарушении
Дякую, Иэ, дуже рада, що Вам сподобався вiрш.

Ия Ратиашвили   19.03.2020 22:53   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.