НАТАША
До себе звав мене коханий,
Я йшла по снігу слід у слід.
Відкрила двері його Мама,
І я ступила на поріг.
Це моя Мамо – наречена,
Для мене кращої нема.
Дівочі очі соромились,
Відчуло серце знак добра.
Бо Мати нас Благословляє,
Підносить вишитий рушник.
Нам щастя, довгий вік бажає,
Лежать на йому хліб і сіль.
Жіноча доля не посидна,
Куди кохання – там вона.
Десь, десь – далеко Мати рідна,
Бажає щастя та добра.
Пишу в листі, що все в нас добре,
В самої сльози на щоках.
Воно то так, а рідну Матір,
Ні, не забути все ж ніяк.
Я в день народження бажаю,
Здоровья, щастя – довгий вік…
Вона так ніжно обнімає,
Я дякую за твій приїзд.
12 вересня 2019 року
Наташа
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2020
Свидетельство о публикации №120010211724
Свидетельство о публикации №120010211724
Рецензии