Скупаюсь у ранковому тумані,
Відчую я всю ніжність і красу,
І дочекаюсь, коли сонце встане,
Й води з криниці з саду принесу.
А той туман обів’є дуже ніжно,
Мене торкнеться, наче та вуаль,
Красива і незвична сіро-сніжна,
Яка несе з собою кудись в даль.
Вуалі ніжно промені торкнуться,
А крізь вуаль торкнуться і мене,
І ті тумани швидко розійдуться,
Й ніхто ніколи їх не дожене.
Та встигну в ньому вранці я скупатись,
У ніжнім тім тумані-молоці.
Та й зможу з ним тоді я попрощатись
І потримать ще мить його в руці.
02.01.2019 р.
У ранковому туманi
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120010210936
Свидетельство о публикации №120010210936
Рецензии