А до Нового року тіко день!..
Маленький день, що з ніччю ся гуляє.
А я чека весни, старезний пень,
в якій хоч щось, та все ж затєліпає
в пустих штанях майбутнього. Зима
веде мене з друзяками до бані,
де є лен те, чого давно нема,
та троха літа в битому стакані.
І я метуся знову до Прута,
щоб розлетітись після у безкрайність
стрибка п’яненьким з сірого моста
звичайних рим про нашу незвичайність.
***
© Copyright: Александр Ноцкий, 2019
Свидетельство о публикации №119123101839
Свидетельство о публикации №119123101839
Рецензии
