Палають міста, смердить порох,
Бентежить і марево, дим...
Трапляється так коли ворог
Війною приходить в твій дім.
Відколи існують народи,
Існує так звана межа,
Над нею кружать інороди,
Зубами на неї скрежать.
А ще у народів існує:
На смерть із них кожен піде,
Вогонь в їхніх жилах бунтує,
Коли на них ворог іде.
Земля то священне поняття,
Вона в собі містить і кров,
Отож бо, не треба вам, браття.
За зброю хвататися знов.
І годі вам землю ділити,
Знов кровью її поливать,
Не хочу я з варваром жити,
Не хочу і братом назвать.
А ліпше, що треба робити -
Чужого не треба займать !
Найкраще - це в злагоді жити,
За неньку свою вболівать.
21.12.2019 г.
Володимир Козачок
30.12.2019 г. 15:49
Палають миста, смэрдыть порох...
© Copyright: Владимир Козачек, 2019
Свидетельство о публикации №119123006167
Свидетельство о публикации №119123006167
Рецензии