Судьбы счасливчики
Я думаю часто, отак мимоволі,
Як добре родитись щасливчиком долі,
Для чого приходим на цю Землю жити?..
Кому на землі ми маєм служити?..
Пливемо по-житті, пливемо без зупину,
І добре, як вітер попутний у спину,
Коли море життєве, спокійне і чисте,
І доля дарує дарунки врочисто.
Але дуже складно, коли доля з оскалом,
І вітер вже дує в обличчя зі шквалом,
Тебе топлять хвилі і маєш виплисти,
За будь яку ціну, на той берег приплисти.
А там вже чекають на тебе шакали,
І таке відчуття, що тебе вже впіймали...
І ти знову мусиш на ноги вставати,
Щоб знову боротись, щоб знов виживати.
І так ми ідемо по-ниві життєвій,
Бажаєм виграти шанс у долі грайливій,
Ніби вчора ногами на землю ступили,
Нам в долоні плескали - світлі і злі сили.
Із першого вдоху почалася гонитва,
За місце під сонцем точиться битва,
До самої смерті на життєвому полі,
Ти мусиш боротись, чи коритись сваволі...
Від ранку до ночі твій шлях на гастролі,
Комедію, драму - мусиш грати ролі.
Від появи на світ цей і до слів в некролозі,
Ми живемо в гонитві по-крузі.
Як добре родитись щасливчиком долі.
Автор: Н.П.Рубан.
Свидетельство о публикации №119123003387