Бiлий Вершник

17.


.......

Я бачив ті - Сни,
Без чуми і війни...
І я так хотів в них,
Назавжди - Піти!...
Та Ясний Промінь з Небес!...
Де Правда, і де є - кіно,
Чи Вода чи Вино!?...
І суша і дно...
Та вічной Зими - не буває!
Хто Плекати не вміє - незнає,
Час Яскраво - Безмежний!!!
Що всьомУ - протилежний!...
І прийдЕ Білий - Вершник!
Його Дім в Білих - Вежах!...
Що відкриється - першим,
Всім із Серцем - ВІДКРИТИМ!!!
Але дуже - побитим!...
*    *    *    *    *    *



Білий,

      Білий - Вершник!

Ти ніколи,

          Ніколи - не брешиш!

І на Небі,

          На Небі ти - стежиш!...

Хто камінь... Хто - віддає!...

Кому і чому хто - належить!...

І хто і що - є.

*    *    *    *    *    *




...мені очі ті - говорили,
Кого і скільки - Любили!...
Багато часу - минУло,
Скільки всього знову - прибУло!
А очі ніщьо - не забули!!!...
Той Краєвид, той - Небокрай!
Хоч бери і Літай!...
І хмари всі в Небі,
Літають як - Лебідь...
Та когось - Надихають!
А когось - забирають!...
І слова ті - не зАйві,
Коли ногою в пітьмі,
Вогонь в Серці все - Знає!
Коли ми на - дні...
Збираєм зовсім не наші - "скарби"!!!
Здобувши лиш тільки - горби...
*    *    *    *    *    *




Білий,
      
      Білий - Вершник!

Ти ніколи,
         
          Ніколи - не брешиш!

І на Небі,
         
          На Небі ти - стежиш!...

Хто камінь... Хто - віддає!...

Кому і чому хто - належить!...

І хто і що - є.

*     *     *     *     *









  25.12.2019;     03:17