***

Так хочеться серед зими тепла,
Так хочеться , щоб Новорічне  диво
Тихенько під ялинку хтось поклав
Маленьким кошеняточком грайливим ..

Нехай воно , біленьке , наче сніг ,
Пухнасте й тепле, як промінчик сонця,
Клубочком мило згорнеться до ніг,
А я візьму й сховаю у долонці ..

Ми, шишками,  розпалимо камін,
Засвітим на ялинці всі гірлянди, 
Допоки розгорятиметься він,
Я зроблю чай із присмаком лаванди.

А потім тихо всядемось удвох,
Разом у крісло -я й маленьке диво,
Я витягну з душі увесь мотлОх
І спалювати будемо сміливо ...

-Ти бачиш , яке полум’я ?  Егеж!
Жбурляємо туди мої образи,
Хоча їх небагато , але все ж ,
Я хочу їх спалити всі й одразу ..

Тепер у той вогонь підкину страх ...
Отой , що заважає вільно жити,
Позбутися його , а потім -бах!
Й систему просто перезагрузити ..

Кидаю все - прискіпливість і лінь,
Усі тривоги й непорозуміння ,
Неспокій , що чіпляється, як тінь
І ще підкину злість і нетерпіння...

Нехай закрутить  в полум’яний вир
Оте «сміття», що щастю є шкідливим...
...Залишу тільки  затишок і мир ,
А ще от для душі  ... маленьке диво ..