Зустрiч

Запах матіоли кличе у дитинство,
В саду й біля школи в нас росли вони.
Кожен, хто пізнав з нас радість материнства,
То думки в дитинство плили, мов човни.

Подумки до всього з радістю торкнемось,
Заспіваєм пісню в маминім саду,
З гордістю подвір’ям ми шкільним пройдемось,
І у школу рідну з радістю зайду.

Зайдемо у класи й рідні коридори,
Сядемо за парти, як в шкільні роки,
Трішки вже сходили життєві простори,
По школі пройдемось знову залюбки.

Вчительку найпершу всі ми привітаєм,
Обійму, як маму, ніжно усміхнусь.
На цю зустріч з вами ми роки чекаєм,
Знову, як до мами, ніжно притулюсь.

Вчителько найперша, дякуємо нині
За те, що навчила читати й писать,
Твого серця частка є в кожній людині,
За це тобі: «Вдячні!» – хочемо сказать.

У думках мандруєм ми тепер стежками,
Спогад про дитинство ми у  них знайдем.
Добре було жити дітям біля мами,
А тепер до мами приїдем, прийдем.

Вибачте, рідненькі, що бешкетували,
Та це ненавмисно, бо були дітьми.
Нас життя навчило, ми життя пізнали,
А сьогодні разом вмилися слізьми.

17.12.2019 р.