Дзвенять струмки, дзвенять потоки,
В гаю пташиний переспів.
Весна зробила перші кроки.
До неї в гості я схотів.
Летять за обрій мої роки
І я в полоні вже зими.
Душа дає свої витоки
Й нема моєї тут вини.
ПРИСПІВ
Ой, зима, ти зима, мене відпусти
З крижаного полону своєї краси,
Я до тебе прилину, до тебе вернусь,
В коханні своєму ще раз я втоплюсь,
Ой, зима, ти зима, мене зрозумій,
Не морозь ти, красуне, закоханих мрій,
Подаруй мені казку, щасливим дай буть,
На мить ще, благаю, про мене забудь.
То ж відпусти, біла красуне,
До тебе знову повернусь.
В душі дзвенять так ніжно струни,
Тому у весну я ще рвусь.
Забудь про мене трішки, зимо,
Бо ще не стільки тих років.
З душею я у ногу йтиму,
Хоч навіть вже я посивів.
ПРИСПІВ
25.12.2019 р
Вiдпусти
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119122707569
Свидетельство о публикации №119122707569
Рецензии