Ти пам'ятаєш якими ми були,
Як сонце вранці зустрічали,
Як понад Бугом солов'ї
Для нас всю ніченьку співали?
І мрії наші, як лани,
Були широкі і безкраї,
Манили і вперед вели,
В іще незвідані нам далі.
Здавалось там, де небокрай,
Що ніжно землю обіймає,
Чекає неземний нас Рай
І щастя в тім краю чекає.
Промчали похапцем роки,
Дороги мірки вже не мають.
Ми Рай свій в спогадах знайшли,
Які в дитинство повертають.
У небесах тепер батьки,
На нас з хмаринок поглядають
І усміхаються рядки,
Бо в щасті внуки підростають.
Ти пам ята ш якими ми були
© Copyright: Александр Цихач, 2019
Свидетельство о публикации №119122606916
Свидетельство о публикации №119122606916
Рецензии